Молитва до блаженної Анни Колесарової
Блаженна Анно,
Ти в силі Святого Духа
визнавала чистоту серця й тіла
ціннішою перлиною, ніж власне життя.
Випроси, прошу, і мені Божої допомоги, а особливо цієї благодаті...
Допоможи мені, щоб перед світом змогла давати
свідчення внутрішньої краси людини, яка живе з Богом і разом із
Тобою прилучилася до Христової слави.
Блаженна Анна Колесарова мучениця за чистоту
Історія життя блаженної Анни Колесарової
Анна Колесарова народилася 14 липня 1928 року в селі Висока над Угом. Охрещена в селі Павловце над Угом у костелі св. Йоана Христителя. 14 травня 1938 року прийняла Таїнство иропомазання незадовго після того, як приступила до Першого Святого Причастя. Після смерті матері, коли Анні виповнилося 13 років, вона жила в простоті й скромності разом із батьком та старшим братом, старанно виконувала взяті на себе домашні обов’язки. Анна часто брала участь у Святій Месі та приступала до Святих Таїнств. Любила молитись Розарій.
Друга світова війна внесла великі зміни в життя дівчини. В середу 22 листопада 1944 року селом проходили війська Червоної армії. Під час обшуку будинків до підвалу під кухнею, де переховувалася шістнадцятирічна Анна зі своєю сім’єю й іншими людьми, увійшов п’яний радянський солдат. Батько попросив доньку приготувати щось поїсти червоноармійцю, имчасом військовий почав непокоїти дівчину й наполягати, щоб віддалась йому. Анна, незважаючи на погрози, що застрелить її, відкинула й вибрала собі радше смерть. Анна вирвалася з його рук і втекла назад до підвалу. Розгніваний військовий побіг за нею, націлився на неї й наказав прощатися з батьком. Відтак на очах її батька виконав свої погрози, вистріливши в неї два рази. Анна померла, взиваючи імена Ісуса, Марії і Йосифа. Незважаючи на неспокійний час у селі, дівчину поховали пізно ввечері наступного дня — таємно і без священика. Лише 29 листопада 1944 року отець Антоній Лукац додатково виконав похоронний обряд. Після церковного похорону до свідоцтва про смерть записав: «Hostia sanctae castitatis» — Гостія святої чистоти. У парафіяльній хроніці зазначив, що у хвилині захисту своєї невинності Анну зміцнював Христос, Якого після Сповіді прийняла у Святому Причасті.